Олександр народився 19 квітня 1975 року в селі Новосвітівка Одеської області. Здобув середню освіту. Жив із родиною в місті Первомайськ на Миколаївщині. Близько 20 років працював на приватному підприємстві «Трокаль» – встановлював пам’ятники. Вільний час присвячував рідним.
Під час повномасштабної війни чоловік став на захист своєї сім’ї та дому від ворогів. Служив у 38-й окремій бригаді морської піхоти Військово-морських сил ЗСУ. Обіймав посаду гранатометника.
«Мій чоловік – це людина з великої літери, яка завжди прийде на допомогу. Він був найкращим чоловіком і татом для наших діток, прикладом для наших донечок, а також кращим другом для своїх друзів. Дуже мріяв про сина. Він залишив частину себе в донечках. Добрий, чуйний… Назавжди залишиться в нашій пам'яті, а цей біль назавжди залишиться в наших серцях», – розповіла дружина Вікторія.
Посмертно Колонтая Олександра Анатолійовича нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника на Кам’яномостівському кладовищі в Первомайську.
У нього залишилися дружина, чотири доньки, сестри.
