Семен народився і жив у Запоріжжі. Після школи навчався в індустріальному коледжі. Потім закінчив Запорізьку державну інженерну академію. Пізніше здобув вищу економічну освіту. Спочатку працював електромонтером, потім став майстром, а згодом – провідним інженером на заводі. За деякий час звільнився. Пішов працювати менеджером на фірму до товариша, де врешті став заступником директора. Вільний час любив проводити з родиною. Захоплювався автомобілями, займався спортом. Любив рибалити.
Під час повномасштабного російського вторгнення Семен приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді командира відділення мотострілецької роти 6-го окремого стрілецького батальйону.
«Він дуже любив свою родину, життя і все, що його оточувало. Якщо й існувало питання, на яке він не знав відповіді (хоча це було дуже рідко), він за найкоротший термін вивчав та давав відповідь, бо був дуже ерудованим. Дуже любив риболовлю, обіцяв, що підемо в цьому році...Не склалося. Міг з кожного звичайного дня створити свято», – розповів кум і найкращий друг загиблого Павло Шевчук.
Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Героя на Осипенківському цвинтарі в Запоріжжі.
Вдома на Семена чекали дружина, донька, рідні та друзі.
