Максим народився в місті Олешки Херсонської області. Закінчив Херсонський державний аграрно-економічний університет. Пройшов строкову службу в ЗСУ. Захоплювався дайвінгом, риболовлею, зброєю, пошуком із металошукачем. Любив історію.
Чоловік планував мирне життя, але не зміг стояти осторонь захисту Батьківщини. Тому у 2021 році підписав контракт із ЗСУ. Служив у складі 140-го окремого розвідувального батальйону морської піхоти. Пройшов спеціальний курс підготовки морського піхотинця.
Повномасштабне вторгнення зустрів у зоні ООС у Луганській області і з перших хвилин війни брав активну участь у бойових діях. Виконуючи бойові завдання, під час яких отримав контузію та бойове травмування, Максим пройшов бойовий шлях від Новоайдара до Бахмута.
У січні 2023-го, як один з найкращих і підготовлених воїнів, був направлений на навчання до Військової академії міста Одеси. Пройшов курс підготовки, отримав офіцерське звання та був призначений на посаду командира взводу у новостворену 37-му окрему бригаду морської піхоти ВМС ЗСУ. З травня знову виконував бойові завдання у зоні бойових дій. У червні його бригада брала участь у наступальних діях на Времівському виступі. За словами побратимів, Максим був справжнім воїном: сміливий і досвідчений, вірний товариш, турботливий командир. Він будь-якої миті готовий був виконати наказ і поділитися з побратимами останнім.
«Наш син – наш Всесвіт! Він був нашим сенсом життя. Найкращий син, сміливий воїн, розумний та впевнений. Мав багато друзів, восени збирався одружитися... Завжди мав свою думку, ніколи не ховався і був у перших рядах. Він – людина, яка вірила у вільну Україну і боролась за це», – розповіла мама офіцера Алла Іванівна.
Поховали Максима на Алеї Слави цвинтаря в місті Біла Церква Київської області.
Вдома на воїна чекали батьки, рідні, кохана та друзі.
