Іван Костянтинович був родом із села Ясногірка Рівненської області. Здобув середню освіту. Після одруження жив із сім’єю в селі Яринівка. В мирному житті працював далекобійником.
У червні 2019 року чоловік підписав контракт зі Збройними Силами України та поїхав на війну. Він служив у 128-ій окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. У 2023 році був переведений у роту вогневої підтримки мотопіхотного батальйону «Ведмеді». Був нагороджений медаллю «Ветеран війни».
«Тато був дуже доброю людиною з надзвичайно великою душею. Він завжди був готовий допомогти і підтримати. Він все життя говорив, як сильно любить Україну та що не боїться загинути за свою Батьківщину. Тато залишив дуже великий слід у серцях людей, які його знали, адже таку людину, як він, важко забути. Він завжди хотів, щоб Україна була вільною та незалежною державою, і вся наша родина докладе максимум зусиль, щоб його бажання здійснилося. Він буде вічно жити у наших серцях, і ми не дамо його забути нікому», – розповіла Маргарита Ковтун.
Поховали воїна в рідному селі біля могили мами.
У Івана залишилися батько, четверо братів, дві сестри, дружина і три доньки.
