Військовослужбовець Ігор Кривоносов помер у лікарні міста Миколаєва від отриманих поранень 27 серпня 2023 року. Лікарі боролись за його життя, але, на жаль, серце 28-річного захисника не витримало.
Ігор родом з села Усатове Одеської області. Навчався у гімназії №1 села Нерубайське. Після 11 класу вступив до Одеського професійного ліцею морського транспорту, де отримав професію електрозварювальника. Працював у будівельній компанії «Стікон» на виготовленні металопластикових виробів. Згодом став співробітником посилкового терміналу «Нової пошти».
Шлях воїна розпочав у 2019 році – тоді Ігор підписав контракт із Збройними Силами України. Служив у Донецькій та Луганській областях. З початку повномасштабного вторгнення боронив Батьківщину в складі 38-го зенітного ракетного полку.
«Ігорю подобалося бути військовим, це було його покликанням»,– каже дружина Тетяна.
Ні вагітність дружини, ні вмовляння не змусили Ігоря піти з лав армії. Хоча можливість була, адже його мама має інвалідність 1-ї групи. Ігор був справжнім патріотом, готовим іти до останнього. Його шлюб з Тетяною був щасливим, попри відстані. Адже Ігор був уважним чоловіком. Любив життя, був веселим, завжди готовим підтримати і допомогти. Приїжджав на важливі для родини події, завжди дарував Тетяні, мамі й тещі квіти. А згодом став люблячим батьком: у подружжя народилася донечка Софійка. Саме батько обрав це ім’я.
«Ігор приїхав додому і подовгу сидів біля ліжечка малечі, наче не міг намилуватися своєю Софією. Вона стала для нього всесвітом. По телефону завжди розпитував – намагався знати про неї все. Чоловік із задоволенням купував їй усілякі іграшки. Начебто наперед, щоб у неї все було», – пригадує Тетяна.
За два тижні до загибелі Ігор востаннє був удома. Тоді подарував дружині іграшкового ведмедика з темною, майже чорною, стрічкою. Тепер Тетяні це здається якимось знаком. Подружжя мріяло про наступну зустріч на дні народження донечки – 23 жовтня Софійці виповнилося 2 рочки. Але батько приїхати вже не зміг.
В Ігоря залишились дружина, дочка та мама.
