Народився Андрій у місті Сорокине (раніше Краснодон), Луганської області. В перший рік його життя сім'я переїхала в місті Дрогобич Львівської області, де Андрій провів своє дитинство, юність та вступив у доросле життя. Вищу освіту здобув у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Фізика та англійська мова». З дитинства займався баскетболом. У червні 2011 року почав працювати в компанії SoftServe на посаді QA Engineer і виріс до Test Automation Lead. Був членом баскетбольної команди SoftServe. У 2012 році переїхав до Львова.
Колеги відзначають не лише його високий професіоналізм, а й щирість, відкритість і життєрадісність. Як ментор і наставник виховав десятки QA-спеціалістів, завжди прагнув нового, щоб приносити максимальну користь клієнтам і команді. Андрій був відвертим, прямолінійним, часом упертим, але завжди чесним і вірним своїм принципам. Мав багато захоплень: баскетбол, лижі, фітнес, полювання, риболовля, кулінарія і художнє мистецтво.
«Працюючи з ним в одній команді, я жодного разу не відчував себе покинутим наодинці з проблемою – він завжди допомагав і підбадьорював. Людина-ексель, дуже смачно готував, щирий, відкритий, завжди усміхнений. Є малюнок з мультика «Нікчемний Я» де він Грю, а ми – його діти і посіпаки, це було так. Ми часто жартома називали його батьком, але навіть через різницю у віці він міг бути другом для кожного. Наші вечори гри в Counter-Strike чи будь-що інше надовго залишаться в серці», – пригадав колега Вадим Теслицький.
Під час повномасштабного вторгнення Андрій боронив Україну в лавах 81-ої окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Обіймав посаду оператора БПЛА.
Поховали захисника на Личаківському кладовищі у Львові.
Посмертно Андрія Кубая нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У воїна залишились батьки, дружина, син, донька та сестра.
