Андрій народився в родині військовослужбовця в місті Будапешт, Угорщина. З 1990 року жив в українському Чернігові. Закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». До 2014 року займався підприємницькою діяльністю та був директором фірми «Меблі м'які, як хмари». Потім присвятив себе захисту країни. У 2014-2015 роках брав участь в АТО. У 2016-му створив ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака» у Чернігові, займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців ЗСУ.
З грудня 2019-го по грудень 2021-го служив у Держспецзв'язку України на посаді заступника начальника управління. Отримав офіцерське звання «лейтенант». Далі всі звання до майора включно отримував достроково.
У лютому 2022 року перервав закордонне відрядження і приїхав захищати Україну. Долучився до в/ч 4456 Сил спеціальних операцій ЗСУ, обійняв посаду начальника загону. Спочатку обороняв Чернігів, а згодом вирушив на інші гарячі напрямки.
За період служби військовий неодноразово відзначався нагородами, зокрема: орденом «Лицарський Хрест Добровольця», медаллю «За оборону рідної держави», медаллю «За військову доблесть України», нагрудним знаком «Знак Пошани», відзнакою «Учасник бойових дій» (ветеран війни), нагороджений вогнепальною зброєю – пістолетом ПМ, а посмертно – медаллю «За оборону Чернігова».
«Андрій був відважною людиною, завжди йшов вперед, не оглядаючись ніколи. Він був завжди за правду, справедливість і цілісність своєї країни. За свою Батьківщину віддав найдорожче, що мав – своє життя. Він був прекрасним сином, братом, найкращим батьком для своєї доньки», – зазначила його племінниця Ольга Дехане.
Похований офіцер на кладовище «Яцево» в Чернігові.
В Андрія залишилися донька, любляча родина, багато друзів і побратимів.
