Віталій народився у місті Покров Дніпропетровської області. Жив у Кривому Розі. Закінчив Криворізький технічний університет за фахом гірника, інженера-механіка. В цивільному житті працював підривником у ПАТ ПВП «Кривбасвибухпром». Любив водити авто та захоплювався всім, що пов'язане з машинами. Та найбільше вільного часу проводив із сім'єю, особливо після народження у 2021 році доньки. З вересня 2022-го чоловік захищав свою країну від російських окупантів у лавах 79-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду старшого навідника кулеметного взводу. Разом із побратимами боронив Мар’їнський напрямок.
«Час пройшов з моменту страшної трагедії, а серце горить в полум'ї печалі, страждань та безкінечного горя. Дуже не вистачає мого коханого… Він був надзвичайно позитивною людиною, гарним чоловіком, прекрасним батьком та люблячим сином. Дуже гарний сім'янин. Його дуже поважали та любили друзі, колеги дуже цінували. Всі компанії, в яких він з'являвся, залишились без душі. Моя любов... тяжко без тебе», – написала дружина полеглого воїна Юлія.
Посмертно десантника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Віталія на центральному кладовищі міста Покров Дніпропетровської області.
У захисника залишились батьки, брат, дружина і донька, якій на момент загибелі тата не було і 2 років.
