Віталій родом з села Головниця Рівненської області. У 2007 році закінчив Корецьке вище професійне училище та здобув фах тракториста-машиніста. З 2012 року жив у селі Білогородка Київської області. Там одружився та збудував родину. Працював на меблевому підприємстві.
Під час повномасштабного вторгнення, 18 березня 2022 року, чоловік пішов добровольцем захищати Україну. Приєднався до лав 101-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Служив стрільцем у 68-му батальйоні.
«Був добрий, ввічливий, завжди допомагав всім. Був гарним батьком і чоловіком. Любив не відкладати життя на потім, а жити сьогодні. Ця клята війна забрала найкращого чоловіка та найкращого батька! Він завжди був веселий, налаштований на повернення з Перемогою. Ми тебе ніколи не забудемо. Вічна пам'ять тобі і побратимам», – написала дружина загиблого.
Поховали захисника на центральному кладовищі в селі Білогородка Київської області.
Вдома на Віталія чекали мама Галина, дружина Ольга, донька Яна, сини Артем і Сашко. Молодшому на момент загибелі батька було 5 місяців.
