Олександр народився в селі Поступель на Волині. У цивільному житті в основному займався сільським господарством і їздив на заробітки. Мав хист до будь-якої роботи, особливо повʼязаної з будівництвом і електрикою. Захоплювався полюванням і риболовлею, тому своїм синам також прищепив любов до цих хобі.
2 березня 2022 року чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. Він боронив Київщину у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
«Сашка або журавлик, як завжди називала його мама, був дуже добрим і щирим. Він завжди говорив правду, якою б вона не була. Старався всім допомогти, умів підтримати та розрадити у важку хвилину. Він дуже цінував своїх рідних і близьких, тому його безмежно всі любили. У нас велика сімʼя, і він ніколи нікого не залишав без уваги. Він дуже любив бавитися з племінниками і навчати їх чогось нового та корисного. Він із тих, хто завжди прийде на допомогу, чого б йому це не вартувало», – розповіла сестра захисника Ірина.
Посмертно Олександра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та Князівським Хрестом Героя «Навіки в строю».
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися троє синів, один з яких також долучився до війська, батьки, сестри, брат і племінники.
