Петро народився в селі Заставне Волинської області. У 2007 році закінчив Заболоцьку школу. Потім пройшов строкову військову службу. Коли повернувся додому, почав виготовляти меблі з дерева. Дуже любив слухати музику.
Під час повномасштабного російського вторгнення Петро став на захист Батьківщини у лавах Збройних Сил України. Служив у розвідці 14-ї окремої механізованої бригади імені Романа Великого.
«Мій Петрик був дуже хорошою людиною, коханим чоловіком, другом, сином, який завжди встигав усім допомогти. У нашому селі у кожній хаті є його роботи. Він у мене був дуже добрим і веселим, завжди любив пожартувати, приділити увагу нам з дітьми. Мені так важко жити без мого коханого. Він – моя друга половинка, яку я втратила. Безмежно його любимо, дуже сумуємо за Петриком. Так хочеться почути його голос, обійняти і просто бути поруч… Він – наш Герой, якого завжди будемо пам'ятати і любити», – розповіла дружина загиблого Тетяна.
Посмертно солдат Царик нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному селі.
Вдома на Петра чекали мама, дружина і дві доньки.
