Народився Валерій у місті Луцьк. Вищу освіту за фахом інженера-механіка здобув у Луцькому національному технічному університеті. Працював у ТОВ «АРТ-ЕСПРЕСО», ремонтував та налаштовував кавові апарати. На дозвіллі любив займатись спортом і рибалити.
Боронив країну з перших днів повномасштабної війни. Служив стрільцем-санітаром 14-ї окремої механізованої бригади.
Посмертно старшого солдата Валерія Вікторовича Кужелюка нагороджено відзнакою «Князівський хрест Героя «Навіки в строю».
«Таких, як тато, немає і не буде, в мене забрали частину душі. Не пройшло й дня, щоб я не думала про нього. Чесний, справедливий, душа компанії, добрий, мудрий… ще жити та бавити внуків, проте не судилось», – написала донька Анна Дмитрук.
Поховали захисника на військовому кладовищі села Гаразджа поблизуЛуцька.
У Валерія залишились дружина, донька, брат, батьки та двоє онуків.
