Владиславу було 24 роки. Він народився в селі Заудайка, що на Чернігівщині, в багатодітній сім’ї. У 2005-му пішов до першого класу Заудайської школи, де навчався девʼять років. Продовжив навчання в школі села Монастирище.
У 2015-му переїхав до Києва. Почав працювати у компанії Фоззі-Фуд на посаді оператора. Заочно навчався в Познанському економічному університеті за спеціальністю «управління персоналом».
Із березня 2020 року добровільно вступив до Національної гвардії України у м. Києві. Був стрільцем 3-го відділення стрілецького взводу роти з охорони об’єктів 7-го батальйону 27-ої Печерської бригади.
«Владислав був відданим, добросовісним, завжди боровся за справедливість. Душа компанії», – розповіли у Ічнянській громаді, звідки родом чоловік.
17 червня 2023 року його поховали в рідному селі.
Посмертно Владислав Сергійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У захисника залишилися мама, дружина, донька та інші рідні.
