Роман народився 2 вересня 1980 року в Донецьку. З дитинства любив футбол, вперше пішов на матч «Шахтаря» із батьком. Навчався в школі №145, опанував спеціальність техніка-механіка у політехнічному коледжі. Згодом працював на металургійному заводі, паралельно навчаючись у Донецькому інституті ринку та соціальної політики.
Був учасником колективу «City Guard Donetsk», підтримував команду на домашніх і виїзних матчах. Створив власний дизайн банера та мав кілька татуювань, пов’язаних з ультрас-рухом. Запрошував кохану Юлію на фанатський сектор. Під час одного з матчів через штовханину вона зламала ногу: «Рома запропонував залишитися в нього, щоб доглядати за мною. Так ми й почали жити разом. За три місяці я дізналася, що вагітна. Ми дуже зраділи, бо мені раніше ставили діагноз безпліддя. У 2007-му одружилися, і цього ж року народилася донечка Ярослава», – розповіла дружина.
Роман був дуже спокійним і врівноваженим, хорошим сім’янином і люблячим батьком: «З донькою в них були особливі стосунки. У них був свій світ: він називав її принцесою, а вона його королем», – сказала Юлія.
У 2014 році Роман виходив на проукраїнські мітинги, які тоді жорстоко розганяли. На початку 2015 року родина переїхала до Харкова. Тоді ж Роман долучився до 54-ї окремої механізованої бригади, а на початку 2020 року перейшов до полку «Азов», де служили його друзі з фанатського руху. Був стрільцем-гранатометником, мав медаль «За участь в антитерористичній операції» та почесну відзнаку «Хрест 54-ї ОМБР».
Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі. 1 квітня Юлії повідомили, що чоловік загинув.
«З Ромою ми часто бачились і на футбольних матчах, і поза ними – на так званому «околофутболі». Рома завжди був надійним хлопцем, і всі про це знали. Сєдой разом з іншими хлопцями назавжди залишаться в наших серцях. Ми їх не забудемо», – сказав друг на псевдо Нанаєць.
Сєдой мріяв відкрити сімейний паб із фанатською футбольною тематикою, де можна було б дивитися матчі й проводити час у затишній атмосфері. Мріяв подорожувати світом із родиною.
Воїна посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня. Фонд «Трибуна Героїв» запрошує родину Сєдого на виїзні матчі збірної України, де вшанують пам’ять полеглих фанатів. Донька Ярослава відкривала один із матчів «Шахтаря» – зробила перший удар по м’ячу.
Станом на грудень 2025 року тіло захисника не знайдено і не поховано.
З рідних у Романа залишилися дружина та донька.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
