Віталій народився в селищі Сутиски Вінницької області. У мирному житті багато років був співробітником ТОВ «Нова пошта». Працював фахівцем ділянки Вінницького посилкового терміналу на лінії Konsort. Групував вантажі, допомагав вантажити їх в автомобілі і завжди, скільки б їх не було, доводив роботу до кінця.
«Постійно своїм гарним настроєм і влучним словом мотивував колег працювати краще. Розумів, що хтось наприкінці шляху кожної посилки дуже-дуже на неї чекає. Віталій мріяв стати менеджером ділянки, відправив документи на конкурс, але кар’єрні плани перервала війна», – зазначили колеги.
Пам’ятають Віталія і в школі в рідних Сутисках, де він навчався. Зазначають, що був старанним і добре вчився. З шістьох братів і сестер він був молодший, але саме він був головним – замість батька, якого в них не було. Будучи вже дорослим чоловіком, Віталій продовжував допомагати рідним.
Коли під час повномасштабної війни чоловік отримав повістку, то без роздумів пішов на фронт. Згодом став стрільцем-помічником гранатометника в одній з бойових бригад ЗСУ.
Посмертно Віталія нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який передали його дружині.
Поховали бійця в селищі Вороновиця на Вінниччині.
Вдома на Віталія чекали дружина, донька 2020 р.н., син 2016 р.н., любляча родина, друзі та колеги.
