Сергій народився в селищі Ємільчине Житомирської області. Закінчив Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя та здобув фах вчителя математики. Багато часу займався проєктуванням корпусних меблів. Під час пандемії 2020-го переїхав до Києва. Останні два роки працював менеджером в мережі зоомагазинів.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік долучився до Збройних Сил України. Захищав Батьківщину в лавах 30-ої окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
«Сергій був неймовірною людиною! Дуже чесний, щирий, спокійний. Добрий син, вірний друг і найкращий чоловік. Він був справжнім патріотом, обожнював розбиратися в політичних темах, відстоював свої політичні погляди, підтримував національні ідеї та рідну мову. Ми з ним прожили разом так мало, всього два роки, але цей час був найкращим, ми цінували кожну хвилину. З Сергієм завжди відчувала комфорт, захищеність і щире кохання. Він мене оберігав від усього. Коли був на нулі, то не розказував всієї правди про жахіття, а навпаки, заспокоював і підбадьорював. Що мене навіть трохи бісило, але він так хотів створити для мене добріший світ. Саме тому і пішов захищати нашу країну та нашу сім'ю», – розповіла його дружина Анна.
Посмертно воїн нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали Сергія в рідному селищі.
У нього залишились батьки, брат і дружина.
