Кирило народився у російській Москві. У 2004-му з мамою переїхав до села Воронівка на Миколаївщині. Протягом 11 років професійно займався карате-до, мав коричневий пояс, входив до збірної Миколаївської області. Неодноразово займав призові місця на змаганнях. З дитинства мріяв стати військовим, тому після закінчення школи вступив до Військової академії в Одесі.
Кирило закінчив навчання вже під час повномасштабного вторгнення, в березні 2022-го. Але на захист країни став ще з перших днів повномасштабного вторгнення, будучи курсантом. Воював у складі одного з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Після повернення з війни планував поїхати в Карпати і в оточенні рідних людей зробити пропозицію коханій.
«Він був надзвичайною людиною. Цілеспрямований, енергійний, відповідальний, мав лідерські якості. Гострий розум в поєднанні з неабиякою силою, витривалістю і героїзмом. Завжди поспішав жити і проживати кожну хвилину», – зазначила дівчина офіцера Анастасія.
Старший лейтенант Луценко посмертно отримав Грамоту пошани та скорботи від Головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного за відвагу, стійкість та патріотизм.
Поховали Кирила в селі Воронівка на Миколаївщині.
У Героя залишилися мама, кохана дівчина, рідні, друзі та побратими.
