Олександр жив у місті Нікополь Дніпропетровської області. Навчався у місцевому професійно-технічному училищі. У мирному житті працював вантажником в «АТБ». Вільний час приділяв рідним і близьким.
24 лютого 2022 року чоловік добровольцем пішов на фронт. Воював у лавах 108-ї окремої бригади територіальної оборони (в/ч А7223) ЗСУ. Обіймав посаду кулеметника.
За службу Олександра нагородили «Знаком пошани», відзнакою командира 108 ОБр ТРО «За сумлінну службу», а також відзнакою Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест».
«Тато був близькою та дорогою людиною для нас. Він був дуже чуйним і життєрадісним, завжди всім допомагав. У перший день війни пішов добровольцем захищати своїх дітей та Україну», – розповіла Сніжана Лисенко.
Поховали Олександра в селі Капулівка на Дніпропетровщині.
У нього залишилися дружина, донька, син та онука.
