Сергій народився в селі Новокиївка Миколаївської області. Жив у селі Шевченка на Вінниччині. Одразу після закінчення місцевої школи був призваний на строкову військову службу – хлопця направили до військової частини А3435 у місті Десна. У мирному житті був майстром із ремонту в будинках, а також водієм. Працював і в Україні, і за кордоном. На початку 2022 року працював у ПСП «Авангард»: засівав поля та збирав урожаї. Любив майструвати вироби з дерева. У вільний час рибалив із сином і збирав гриби.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік долучився до ЗСУ та пішов захищати свою країну від ворогів. Воював у лавах 65-ї окремої механізованої бригади. Був механіком-водієм самохідного артилерійського відділення самохідного артилерійського дивізіону. Брав участь у боях у за Оріхів, Новопавлівку, Малу Токмачку, Гуляйполе Запорізької області.
За мужність і відвагу воїна посмертно нагородили медаллю «Захиснику Вітчизни».
«Сергій був щирий і добрий, завжди усім допомагав. У нього були золоті руки: за що б він не взявся – все виходило. Мабуть, немає такої роботи, якої б він не вмів виконувати. Робив людям ремонти у оселях, любив працювати з деревом і їздити за кермом. Також дуже любив доглядати за садком, який виростив сам біля рідної хати.
Найголовнішою цінністю в його житті була сім'я, особливо син. Чоловік завжди хотів для нього прекрасного життя та робив усе для того, щоб у сина все було. Мав величезну кількість друзів. Він не вагаючись пішов на війну з перших днів, щоб захистити свою родину та рідних. Завжди стояв горою за своїх побратимів, які також для нього стали, як сім'я. Ми його дуже любимо і завжди будемо любити та пам'ятати», – розповіла дружина Раїса.
Поховали захисника в селі Шевченка на Вінниччині.
Вдома на нього чекали батьки, сестра, дружина та син.
