Володимир народився і жив у селі Іване-Золоте Тернопільської області. Здобув фах тракториста у Товстенському професійно-технічному училищі. Працював за кордоном. Захоплювався мисливством і риболовлею. Вільний час любив проводити разом з друзями і сім'єю.
Під час повномасштабної війни, 9 квітня 2022 року, чоловік поповнив лави Збройних Сил України. Проходив службу в 66-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду старшого водія артилерійського дивізіону.
«Мій тато був найкращим у світі. Я багато не встигла сказати ще йому, а він не встиг почути... Всі кажуть, що Герої не вмирають, але це не так. Я зрозуміла це, коли притиснулась міцно до його лютневого холодного обличчя, торкаючись ран від ворожих куль, які забрали його люблячий батьківський сміх, теплоту ніжних рук і блиск люблячих очей. У той момент в нашої родини все впало додолу, а в наших долях лишилась тільки пам'ять. Пам'ять про нашого татка, який всього себе віддав Україні», – написала Тетяна Малітовська.
Поховали воїна у рідному селі. Там також на його честь відкрили меморіальну дошку.
Вдома на Володимира чекали дружина і дві доньки.
