Артем Вікторович був родом із села Горохове Чернігівської області. Закінчив 9 класів школи в селі Матіївка. Потім здобув професію плиточника-каменяра-пічника в Конотопському професійно-технічному ліцеї. Пройшов строкову службу в складі внутрішніх військ МВС України. Займався художньою самодіяльністю. Працював зварювальником у місті Батурині, а згодом переїхав до Києва та займався підприємницькою діяльністю.
До лав захисників Артем долучився у жовтні 2022 року. Службу проходив у лавах 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Обіймав посаду командира відділення протитанкових ракетних комплексів протитанкового батальйону. У 2023 році був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест».
«Синочку мій рідненький, як нам тебе не вистачає… Я й досі тебе чекаю…» – написала Ольга Маслак.
Поховали воїна в селі Мости на Чернігівщині.
В Артема залишилися мама, двоє молодших братів, донька та дівчина.
