Народився боєць на Одещині в місті Южне, зараз – Південне. Освіту провізора здобув у Харківському національному фармацевтичному університеті. Працював за спеціальністю в аптеці. Грав у шахи. Мав звання кандидата в майстри спорту.
Під час повномасштабної війни боронив країну в складі 126-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду бойового медика 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти.
«Побратими розповіли, що Сергій ніколи не сидів у бліндажі і не чекав, коли йому принесуть пораненого, завжди йшов сам під щільні обстріли. Саме це і зробив мій син у день загибелі – пішов під щільний обстріл рятувати побратима і сам отримав смертельне осколкове поранення. Моя єдина дитина, моє все. Розумний, ввічливий, доброзичливий, турботливий, добропорядний. Завжди усім допомагав. Рятував тварин. Побратими сина досі його памʼятають, подарували мені прапор бригади з його фото. Часто телефонують мені, дарують квіти. Про сина написано три вірші. Він любив життя, достойно його жив, любив людей навколо себе, був вірним другом», – розповіла мама Любов Василівна.
Сергію Мазурову присвоєно звання почесного громадянина міста Південне. Посмертно захисник відзначений Грамотою пошани та скорботи. Олімпійський комітет видав календар «Янголи спорту», де вшановано пам’ять полеглого воїна.
Поховали захисника у рідному місті.
У Сергія залишилась мама.
