Олександр народився в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Дніпропетровський інститут залізничного транспорту за спеціальністю «Локомотиви» та здобув кваліфікацію інженера-механіка. З дитинства дуже любив читати. Гарно знав історію України та багато читав історичних книжок. Захоплювався футболом – любив не тільки дивитися, а й грати з сином та його друзями. У 1991-2019 роках працював у вагонному депо «Мудрьона» Придніпровської залізниці. Останнє місце роботи – Дизельний завод.
Під час повномасштабної війни Олександр був мобілізований до Збройних Сил України. Службу проходив у складі 23-ї окремої механізованої бригади.
«Люблячий чоловік і батько, який вболівав за свою країну. Він був чесним, щирим, веселим, порядним. З оточуючими – відкритим та людяним. Дуже любив дітей і діти також до нього тягнулися», – розповів син загиблого Дмитро.
Поховали Героя в рідному місті на Західному кладовищі.
В Олександра залишилися дружина, син і сестра.
