Михайло народився і жив у Харкові. Після школи навчався в Українській інженерно-педагогічній академії. Пробував себе у різних сферах діяльності. Останнім цивільним місцем роботи було СІЗО. Захоплювався комп‘ютерами, технікою, розбирався у картах і вмів добре креслити.
2016 року Михайло пішов служити до лав Збройних сил України. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Під час повномасштабної війни захищав Україну у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. Був командиром відділення безпілотно-авіаційних комплексів розвідувального взводу.
«Міша був дуже доброю та чуйною людиною. Завжди був справедливим, чесним, ввічливим, ніколи не відмовляв у допомозі. Веселий, життєрадісний. Завжди вчився чомусь новому і залюбки навчав інших. Дуже любив життя і смачну їжу. До всього ставився спокійно, казав, що будь-яку проблему можна вирішити. Дуже любив свою роботу, польоти на дронах були його великим захопленням. Хотів навчити цій справі якнабільше людей, багатьох людей, щоб передати свій великий досвід», – розповіла дружина загиблого Ксенія.
Поховали захисника на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові.
У Михайла залишилися батьки, брат, дружина і донька.
