Максим був родом із села Великі Межирічі Рівненської області. Закінчив місцеву гімназію. Працював на заводі «Кромберг енд Шуберт» у місті Луцьку. Там і мешкав.
Під час повномасштабного вторгнення Максим боронив Україну в складі в/ч А4100. Обіймав посаду стрільця-радіотелефоніста 4-ї групи спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення. Своє псевдо отримав, бо йому подобався головний герой фільму «Бугімен».
За службу Максим був нагороджений відзнакою «Золотий хрест». Також отримав грамоти «За вірність військовій присязі, сумлінне виконання бойових завдань із захисту Батьківщини, відсічі збройної агресії російської федерації» та «За високий професіоналізм, проявлений під час виконання службових обовʼязків, зразкову військову дисципліну, старанність, наполегливість при виконанні поставлених завдань».
«Максим – надзвичайна людина у моєму житті. Завжди був життєрадісним та енергійним. Мріяв про доньку. Мав свою незалежну думку. Відрізнявся своєю добротою. Завжди приходив на допомогу побратимам. Був відважним і надзвичайно сміливим», – написала дружина Ганна.
Поховали захисника на кладовищі в селі Гаразджа Волинської області.
У Максима залишилися батьки, дружина, троє братів і сестра.
