Василь народився у селі Вікняни Івано-Франківської області. Після школи закінчив професійно-технічне училище та пройшов строкову службу в армії. Працював на СТО, де займався фарбуванням автомобілів. Жив з родиною у місті Тлумач.
Під час повномасштабного вторгнення російських окупантів чоловік став на захист України у складі 48-ї окремої Кам’янець-подільської інженерної бригади ЗСУ.
«Був дуже доброю і чуйною людиною, боровся з несправедливістю, завжди першим відгукувався на прохання про допомогу. З перших днів повномасштабного вторгнення казав, що не може він просто сидіти тут і дивитися, а повинен бути там, щоб захищати нас. Вірив у нашу перемогу, наближав її усіма силами.. Нам його сильно не вистачає. Не минуло жодного дня, щоб я не згадала свого коханого. Цей біль і смуток неможливо передати словами…» – розповіла дружина загиблого Леся.
«Надзвичайно добрий і мужній Брат. Втративши око при проходженні строкової військової служби, у 2022 році Вася без роздумів став на захист нашої держави. Віддав своє життя, щоб ми жили в Незалежній Вільній Україні. Вічна Слава моєму Герою!» – додала сестра Галина.
Посмертно солдат Мисак нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали військовослужбовця у місті Тлумач.
На Василя вдома чекали мама, сестра, дружина і донька.
