Олександр народився в селі Михайлівка Херсонської області. Жив в обласному центрі, навчався у школі №7. Закінчив Херсонський національний технічний університет за спеціальністю «Програмування». Був кандидатом технічних наук, доцентом, доктором філософії, мав ІТ-освіту за напрямком штучного інтелекту та програмування. 

Упродовж 20 років Олександр працював у Херсонському політехнічному фаховому коледжі на посадах викладача та заступника директора з виробничих процесів. Захоплювався науковою  ІТ-сферою, навчив понад 1500 студентів новаціям, роботі зі штучним інтелектом, різним мовам програмуванням. Був практиком. Також любив баскетбол, виноробство та космос.

З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік став на захист Батьківщини. Олександр служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді ЗСУ. Був командиром взводу управління командира гаубичної самохідно-артилерійської батареї.

За гідну службу офіцера відзначили пам'ятною нагрудною відзнакою «Захисник Півдня України» (Херсон, Миколаїв), орденом 37-го дивізіону «Швидкість і влучність», медаллю «За жертовність і любов до України», а вже посмертно – орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

«Хто, як не я?» – 24 лютого сказав чоловік і пішов на захист своєї родини та рідної Херсонщини. Наш Герой живе в кожній нашій думці, наших справах і наших серцях. Студенти, співробітники, друзі та рідні по всьому світу пам'ятають цю світлу та добру людину!» – сказала дружина захисника Альона.

Поховали Олександра на Алеї почесних поховань Лук'янівського меморіалу в Києві.

У нього залишилися мати, дружина, донька та син.