Олександр народився в селі Нова Ободівка Вінницької області. Закінчив Тростянецьку середню школу. Упродовж життя займався спортом. Працював начальником охоронної служби, також був тренером з дзюдо у дітей і дорослих. Жив із сім'єю в селі Бурилове на Миколаївщині.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік пішов на фронт, щоб захистити своїх рідних та країну від ворога. Службу ніс у лавах 37-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ. Обіймав посаду старшого водія гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки у 505-му батальйоні.
«Олександр був справжнім воїном, дуже сильний духом. Він завжди йшов вперед, хоча у нього була посада водія, але він завжди йшов із своїми побратимами на штурми. На собі виніс не одного пораненого, які після його загибелі писали мені і розповідали, що завдяки йому залишилися живі», – поділилася дружина загиблого.
Поховали морпіха в селі Бурилове Миколаївської області. Вулицю, на якій жив Олександр Наумець, перейменували на його честь.
Вдома на захисника чекали дружина Леся, сини Кирил та Денис.