Віктор Миколайович народився в селі Зведенівка Вінницької області. Жив у селі Ялтушків. Після закінчення школи опанував фах столяра-будівельника в Барському професійному будівельному ліцеї. Потім закінчив Харківський індустріально-педагогічний технікум за спеціальністю «Професійна освіта. Будівництво» та Харківський національний технічний університет ім. Петра Василенка, де здобув освітній ступінь бакалавра з деревооброблювальних технологій. Після навчання вирішив присвятити життя військовій справі. Займався спортом і боксом. Дуже любив садівництво і живі квіти.
У 2018-2022 роках чоловік служив у 8-му полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій ЗСУ. Потім перевівся до 70-го окремого полку підтримки (в/ч А0853), що в складі інженерних військ ЗСУ. Обіймав посаду командира інженерно-саперного відділення. Під час служби отримував багато відзнак і грамот.
«Ми узаконили стосунки в 2018 році, половину часу були на відстані, але це ніколи не заважало нам безмежно кохати і чекати кожної зустрічі, як нового подиху. Ми прожили такий короткий час разом, проте він встиг показати мені справжню турботу, повагу і кохання. Ми пережили втрату синочка Матвія у 2023 році, але він допоміг із цим. Віктор був неймовірно сміливим, справедливим і дбайливим до усіх. Врятував дуже багато життів і ніколи не пропускав жодного виходу на завдання. З усіма ділився досвідом і намагався навчити інших по максимуму. Хлопці намагались потрапити до його групи, щоб їхати саме з ним… Ніколи не шкодував, що пішов обороняти Україну, і був готовий покласти життя заради нас», – розповіла дружина полеглого воїна.
Поховали Героя в селі Ялтушків на Вінниччині.
У Віктора залишилися мама Тетяна, сестра Ольга, дружина Анжела та донька Майя.
