Валентин народився у місті Перещепине Дніпропетровської області. Жив на Харківщині. Середню освіту здобув у школі в селі Мажарове. Згодом закінчив Лисичанське ПТУ №51. Працював зварювальником і будівельником. Мав землю, яку сам обробляв. Любив риболовлю.
У червні 2022 року чоловік приєднався до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Ніс службу у 46-й окремій аеромобільній бригаді. Обіймав посаду стрільця-снайпера. Брав участь у визволенні Херсонщині та боях за Донеччину.
«Валентин був доброю, веселою, життєрадісною людиною, завжди готовий прийти на допомогу. Він мав багато друзів, був підтримкою й опорою для своїх рідних. Дуже любив своїх племінників і весь час служби казав, що охороняє їхній сон, тому вони можуть спати спокійно. А зараз охороняє їх сон з Небес. Він не був професійним військовим, але 4 червня 2022 року став до лав ЗСУ. Він до останнього подиху захищав Незалежність рідної України. Він наближав перемогу і зараз там, між хмаринками, він точно знає, що його хлопці помстяться. Це дуже велика втрата для всіх рідних. Це просто нестерпний біль», – розповіла мама загиблого Олена Валентинівна.
«Валентин був гарною, доброю людиною. Найкращий син, брат і дядько. Дуже любив життя, мав багато планів і мрій на майбутнє. Завжди стояв за справедливість. Хвилювався за своїх побратимів, які були поряд, відчував себе відповідальним за їхні життя. Любив свою Батьківщину», – додав рідний брат Дмитро.
Посмертно солдат Валентин Петухов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в селі Котівка на Харківщині.
У Валентина залишилися батьки, брат, племінники.
