Василь народився у місті Волноваха Донецької області. Здобув фах інженера-механіка у Харківській академії залізничного транспорту. Працював у вагонному депо рідного міста на посадах від слюсаря до інженера-механіка.
У 2014 році боронив Донеччину у складі 11-го батальйону «Київська Русь» Збройних сил України. Брав участь у боях біля Слов’янська, Нікішиного, Опитного. Згодом захищав Луганщину. Після повернення до Волновахи служив на різних посадах у місцевому військкоматі.
З перших днів повномасштабного вторгнення Василь став на захист рідних земель від окупантів. Приєднався до лав 105-го окремого Волноваського батальйону територіальної оборони ЗСУ. Був командиром роти.
«Вільний час проводив із родиною. Дуже любив тварин і рибалку. Цікавився психологією. Ніколи ні на що не скаржився. Був вірний своїй країні до останнього», – розповів син загиблого.
Поховали офіцера на Краснопільському кладовищі у Дніпрі.
У захисника залишилися дружина Оксана та син Данило.
