Сергій народився 10 листопада 1995 року в Одесі. Здобув чотири вищі освіти. У 2013-му вступив до Одеського національного морського університету на спеціальність «Портовий інжиніринг машинобудування», згодом у цьому ж вищі почав навчатися за напрямом «Транспортні технології».
Працював головним спеціалістом відділу міграційного контролю управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС в Одеській області. Під час роботи вирішив опанувати ще одну професію – правову. Вступив до Національного університету «Одеська юридична академії». Паралельно навчався у Військовій академії міста Одеса, готуючись до служби у Збройних Силах України. У червні 2022 року мав отримати своє перше військове звання, але не дочекався цього.
Після початку повномасштабного вторгнення Сергій долучився до лав 35-ї окремої бригади морської піхоти. Служив у 137-му окремому батальйоні. Псевдо Беркут він вибрав сам – на честь улюбленого птаха свого батька, заслуженого тренера України з самбо, який багато років тренував бійців спецпідрозділів.
«Сергій мріяв про велику родину, чотирьох синів, про успішну кар’єру, про здійснення такої бажаної сімейної подорожі до теплої Іспанії. Та понад усе він мріяв колись побачити світле та європейське майбутнє України. Відданий патріот, справжній син своїх батьків та своєї Батьківщини. Людина, про яку неможливо не говорити. Людина, на яку варто рівнятись. Людина слова, людина честі та справедливості», – написала його сестра Аліна.
Посмертно Сергія Оганезова нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Його ім’я вшановане на Алеї Героїв та на «Стіні пам’яті» при кафедральному соборі Різдва Христового в Одесі.
Поховали захисника на Західному кладовищі в Одесі.
У нього залишилися батьки, дві молодші сестри, молодший брат і дідусь.
