Юрій народився і жив у Запоріжжі. Закінчив Запорізьку державну інженерну академію. Працював на міському олійноекстраційному заводі апаратником гранулювання 4 розряду. Весь вільний час приділяв родині та маленькій донечці Ніколь.
З початку повномасштабного вторгнення Юрій добровільно вступив до лав ЗСУ для захисту своєї родини та територіальної цілісності України. Служив у 111-му батальйоні 110-ої окремої бригади територіальної оборони. Був стрільцем.
«Від самого початку і до останнього дня свого життя був на нульових позиціях, у самому пеклі війни. Його побратими відзначали, що він був справжнім воїном, сміливим, хоробрим та мужнім. У важких боях неодноразово досягав успіхів при виконанні поставлених завдань. Виконуючи свій обовʼязок, був справжнім прикладом хоробрості та незламності духу для своїх побратимів», – зазначила дружина військового Наталія.
«Юрій – людина з великої літери. Таких, як він, дуже мало. Він мужній, хоробрий, дуже позитивний», – додала її рідна сестра Марина Гребцова.
Поховали воїна на кладовищі Святого Матвія у Запоріжжі.
Вдома на Юрія чекали батьки, дружина, донька, рідні та друзі.
