Володимир народився в селі Мала Олександрівка Херсонської області. Здобув фах механіка у Херсонському політехнічному фаховому коледжі №2. Оселився у Запоріжжі. Працював на заводі «Запоріжсталь». У 2014-2017 роках служив за контрактом у ЗСУ, брав участь в АТО на Донбасі.
У перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, чоловік знову став на захист України. Приєднався до лав 110-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Спочатку обіймав посаду головного сержанта роти контрдиверсійної боротьби. Брав участь в обороні Запорізької області. У грудні був переведений на посаду кулеметника 116-го батальйону ТРО 110-ї бригади та вирушив на Донеччину.
«Вова був дуже доброю і хорошою людиною. Завжди старався допомогти рідним, друзям і побратимам. Любив Україну, і пішов добровольцем боронити Батьківщину», – розповіла дівчина загиблого Оксана.
«Вова був доброю, хороброю та дуже хорошою людиною», – додала племінниця Кіра.
Похоронили Володимира у рідному селі.
У воїна залишилися син, батьки, сестра, двоє братів і дівчина.
