Олександр Анатолійович народився в місті Дубровиця Рівненської області. Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування в місті Рівне, де здобув професію інженера-гідромеліоратора. Також при університеті закінчив військову кафедру та отримав звання лейтенанта. Працював у Рівненському державному проєктному інституті. На дозвіллі любив ходити на риболовлю. У 2015-2016 роках брав участь в АТО.
7 квітня 2022 року чоловік повернувся до ЗСУ та знову став на захист Батьківщини. Олександр служив у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Командував ротою. Разом із побратимами боронив Донеччину від окупантів.
«Завжди був врівноважений, спокійний, справедливий, насамперед думав про когось, а не про себе», – таким описала загиблого дружина Лідія.
Посмертно Героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали офіцера в селі Висоцьк на Рівненщині.
Вдома на Олександра чекали батьки та дружина.
