Володимир народився в селі Малий Шпаків Рівненської області. Закінчив Рівненське професійне училище №1, здобув фах маляра. Працював оператором котельні у Милостівській школі, згодом влаштувався на роботу на бойню в селі Дядьковичі.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік воював проти окупантів у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Був командиром гранатометного відділення протитанкового взводу.
«Він був найкращим дядьком і другом. Ми ніколи тебе не забудемо, ти – наш Герой. Він телефонував востаннє 7 грудня о 21.00. Сказав: «Ви не переживайте, у мене не буде зв’язку пару днів. Ми їдемо на Бахмут» .Він вже знав, що звідти не повернеться, бо сказав, що то квиток в один кінець. 12 грудня нам принесли сповіщення, що він загинув. Я не вірила до останнього…» – розповіла племінниця загиблого Ірина.
«Немає таких слів, які б могли втішити родину загиблого. Приносимо щирі співчуття рідним, розділяємо ваш біль утрати. Низький уклін нашому воїну-захиснику. Герої не вмирають!» – зазначили у Дядьковицькій громаді.
Поховали захисника в селі Милостів на Рівненщині.
У Володимира залишилися сини, сестри та племінники.
