Василь народився в селищі Рокині Волинської області, жив у селі Милуші. Закінчив Поліський національний університет в Житомирі, де опанував професію агронома. Тривалий час працював у СПП «Вишеньки» за фахом. Захоплювався спортом, займався штангою, волейболом. Грав на контрабасі. Любив поля, землю та працювати на ній.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік взяв до рук зброю, щоб захистити рідний дім від окупантів. Воював у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Був командиром кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки.
За гідну службу Василя нагородили відзнакою «Хрест Воїна-Єгеря» II ступеня.
«Він був доброю людиною, уважним і люблячим сином, хорошим чоловіком і найкращим татом для донечки. Вася був справжнім чоловіком, надійним, вірним другом і побратимом, душею будь-якої компанії. Він завжди приходив на допомогу. Пам'ятаємо та дуже сумуємо за ним. Вася назавжди залишиться у наших серцях, і донечка обов'язково пишатиметься татом-Героєм!» – сказала Ольга Білик.
Поховали Василя в рідному селищі.
У нього залишилися мама, дружина, донька та брат.
