Віталій народився у місті Кодима Одеської області. Закінчив Кодимське професійно-технічне аграрне училище №45, здобув фах слюсаря-водія. У 2016-2019 роках брав участь в АТО/ООС у складі 131-го окремого розвідувального батальйону. Воював на Донеччині та Луганщині. З 2020 року працював в ДП «Одеський морський торговельний порт» та займався ремонтом мостів. У вільний час любив рибалити.
З початком повномасштабної війни чоловік, маючи бойовий досвід, добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Цього разу воював проти ворога у лавах 28-ої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Обіймав посаду командира міномета у мінометній батареї.
За весь період служби Віталій був нагороджений нагородами: «Учасник АТО», «Учасник бойових дій», «Хрест Розвідника», «За жертовність і любов до України».
«Він був люблячим батьком. Багато людей поважали його за чесність, надійність, вірність своєму слову, а ще він був мужнім чоловіком і патріотом. Можливо, його б і не мобілізували після поранень в АТО, але він сам у перший день повномасштабного вторгнення пішов до військкомату, так і сказав: «У мене є що і кого захищати». У минулому – десантник, розвідник. Він знав, що там на фронті люди з його досвідом потрібні, як ніколи», – розповіла донька загиблого Олександра.
Поховали воїна на Алеї Слави цвинтаря у рідному місті. Кодимська громада перейменувала одну із вулиць міста на вулицю Печерського Віталія.
У полеглого захисника залишилися батьки, дружина, донька, син, рідні, друзі та побратими.
