Павло Юрійович був родом із міста Запоріжжя. Закінчив будівельний технікум. У мирному житті працював водієм таксі. Коли мав вільний час, любив грати в комп'ютерні ігри. Виховував сина Михайла.
Під час повномасштабної війни добровільно став на захист України. Після подій у Бучі пішов до військкомату. Пройшов навчання. Служив мінометником у 92-ій окремій штурмовій бригаді. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Він був дуже добрий і гарний син, а також чудовий батько», – розповіла мама загиблого Олена Передерій.
Поховали Павла на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі.
У захисника залишилися мати і син.
