Народився Володимир у місті Ізюм Харківської області. Навчався в Ізюмській загальноосвітній школі №5, згодом – в аграрному ліцеї. Був активним і доброзичливим юнаком. Займався спортом, зокрема бігом, встиг взяти участь у багатьох марафонах. У 2012–2013 роках пройшов строкову військову службу. Понад 10 років працював на металобазі. Спочатку був простим робітником, а згодом став керуючим. У 2014-2015 роках за мобілізацією захищав країну в зоні АТО.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022-го, без вагань став на захист України і кожного з нас, вважаючи це своїм обов’язком. Ініціював евакуацію родини та пішов воювати. Служив у 92-ій окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка на посаді оператора БПЛА. Був поранений. Після шпиталю знову повернувся на передову до побратимів.
За свою службу старший солдат Володимир Яровий нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест» та медаллю «Ветеран війни».
«Вова був гарним другом, доброю людиною та мужнім захисником. Він боронив кордони України з 2014 року! Вічна памʼять», – написала однокласниця загиблого Людмила Мантула.
Поховали захисника на Алеї Слави рідного міста.
У Володимира залишились батьки, сестра, брат та син, якому на момент загибелі тата, було 9 років.
