Андрій народився у Чернігові. Обожнював музику, був викладачем гри на ударних інструментах. Працював звукотехніком.
За 3,5 роки до повномасштабної війни чоловік зустрів своє кохання – Анастасію. Вони разом виховували доньку Анастасії від першого шлюбу. Андрій влаштовував культурні прогулянки для родини: доньку водив у кіно, дружину – в театр та оперу. Втрьох вони подорожували Україною та Європою – відкривали нові місця. Чоловік обожнював гори та мріяв після перемоги зводити родину на Говерлу.
Однак 2022 року ці мрії обірвалися, коли Андрій пішов служити до 45-ї артилерійської бригади. Спочатку вчився у Яворові на обчислювача і став кращим на курсі. Потім – у Дівичках навчився працювати з «джавелінами». Згодом вирушив на передову.
В армії Андрій отримав позивний Математик, адже він з окопів вів онлайн-уроки з донькою: вони займалися математикою та вчили англійську.
Того ранку, 22 червня, під час оборони Луганщини кілька бійців з «джавелінами» виступили проти десятків російських танків. Андрія вразило вибуховою хвилею та осколком відірвало руку. Його спочатку зарахували як «безвісти зниклого». Дружина Анастасія самостійно відшукала тіло коханого та довела факт його загибелі.
«Андрій був моїми крилами, які мені обрізали. Я змушена була самотужки доводити факт його смерті військовій частині та військомату. Я довела це, знайшла, отримала тіло та поховала Андрюшеньку як героя. Продовжую боротися за його ідеали і надалі! Він – музикант, звукорежисер, ніколи не тримав в руках автомату і турнікету! Але освоїв навіть Джавелін, щоб бути там, де і кожен справжній чоловік має бути – на полі бою, на захисті родини та Батьківщини», – розповіла цивільна дружина Анастасія Гайдамаха.
Поховали захисника на Байковому цвинтарі у Києві.
У Андрія залишилася цивільна родина: дружина та донька, яких він власноруч у соціальному паспорті військовослужбовця зазначив як рідних.
