Василь народився у місті Тячів на Закарпатті. З дитинства мріяв про військову кар’єру. У 2016 році закінчив Мукачівський військовий ліцей. У 2020-му став випускником Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що у Львові. Опанував спеціалізацію у танкових військах. У вільний час займався спортом. Підтримував здоровий спосіб життя.
Після випуску молодий офіцер служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді. Був командиром танкового взводу. Виконував бойові завдання на території ООС.
З перших днів повномасштабної війни Василь разом із побратимами продовжували захищати рідну країну від окупантів на різних напрямках фронту.
«Мій чоловік був мужнім командувачем і добрим командиром для своїх підлеглих. У моїх очах він був найкращим, вірним та щирим сином своєї держави, за яку і загинув. Він завжди казав, що все добре. Останні його слова: «Все було, є та буде добре», – розповіла дружина офіцера Христина.
Поховали Героя у рідному місті.
Не дочекалися з війни свого захисника батьки, брат і дружина.
