Василь був родом з міста Бровари Київської області. Закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури. В цивільному житті працював прорабом на будівництві, будівельником. Вільний час проводив із сім’єю та близькими.
У травні 2022 року чоловік долучився до лав 808-ї окремої Дністровської окремої бригади підтримки інженерних військ ЗСУ. Проходив службу на посаді командира взводу плавальних транспортерів одного з інженерних підрозділів частини. Виконував завдання з інженерної підтримки на найгарячіших напрямках фронту.
«Був мудрим командиром, надійним товаришем, справжнім патріотом України, мав багато планів на майбутнє. Перебуваючи у зоні бойових дій, завжди мріяв про повернення додому з перемогою. Василь Григорович віддав найцінніше у боротьбі з ворогом – своє життя!» – написав рідний брат офіцера Петро.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Василя на Алеї Героїв цвинтаря в рідних Броварах.
У нього залишились мама, брат, дружина, донька, син, інші рідні та друзі.
