Олександр народився в селі Розсоша Хмельницької області. Після закінчення школи навчався у Хмельницькому торговельно-економічному фаховому коледжі за професією технолога харчової продукції. Згодом заробляв на ремонтах. У вільний час любив читати книжки, слухати музику і грати в комп’ютерні ігри. Мріяв поїхати разом з друзями в Грузію. Любив говорити з грузинським акцентом.
З початком повномасштабної війни Олександр хотів долучитися до війська, але довелося спочатку завершити навчання. На початку 2024-го підписав контракт із ЗСУ та став бійцем 36-ї окремої бригади морської піхоти.
«Саша був позитивним, добрим, романтичним, із гарним почуттям гумору. Навіть в найбільш негативних ситуаціях робив так, щоб ніхто не сумував. До війни мріяв поїхати разом з друзями в Сакартвело. Мені він запам’ятався розмовами до пізньої ночі та мріями на майбутнє, а ще чуйністю: він завжди допомагав, коли я мав проблеми», – розповів близький друг загиблого Михайло Крупа.
Поховали молодого захисника в рідному селі.
В Олександра залишились старенька бабуся, інші рідні, друзі та побратими.
