Артем родом з міста Соснівка Львівської області. Навчався у Червоноградській загальноосвітній школі №14. Після її закінчення відразу пішов працювати, щоб допомагати родині. Мав багато планів на майбутнє. Мріяв про власну сім’ю та дітей.
Під час повномасштабного вторгнення, у березні 2023 року, чоловік пішов на війну, щоб захистити свій дім і рідних. Воював у складі військової частини А4084 Збройних Сил України. Був стрільцем-санітаром.
«Артем був мужнім і доброзичливим. Він цінував родину. Дуже любив та підтримував маму. Піклувався про молодших братів і сестер. Після смерті батька замінив їм його. Ніколи не засмучував родину і готовий був віддати все, щоб сім'я жила в належних умовах. Дні, коли Артем не виходив на зв'язок, були нестерпними. Ми завжди чекали його дзвінка. Навіть перебуваючи на війні, він лишався оптимістом і більше переживав за нас. Говорив, що все в нього добре, щоб нас заспокоїти. Нестерпний біль випікає наші душі та серця. Дуже важко повірити, що його більше немає з нами. Тепер треба навчитись жити без нього, без нашого рідненького Артема. Любимо, пам'ятаємо, сумуємо. Він залишиться в наших серцях і пам'яті назавжди. Вічна шана та слава Герою України!» – написала сестра загиблого Еліна.
Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті.
В Артема залишились мама, брати та сестри.
