Антон народився і жив у місті Слов'янськ Донецької області. Закінчив школу №1. Потім здобув фах кухаря у Краматорському технікумі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. Після випуску пройшов строкову службу, де також служив кухарем. У мирному житті працював за спеціальністю та отримував велике задоволення від роботи. У вільний час любив гуляти у лісі, збирати гриби, а влітку – всією родиною сплавлятися на байдарках через річку Сіверський Донець. Любив активний відпочинок, зокрема, захоплювався пейнтболом.
Під час повномасштабної війни Антон став військовослужбовцем Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на передовій і мріяв якнайшвидше звільнити рідні землі від окупантів.
«Антоша був турботливим сином, найкращим батьком. Він був добрим, справедливим, був прикладом для своїх друзів і колег. Ми були щасливі. Він – мій найкращий друг, моя душа, моє кохання», – розповіла дружина загиблого Анна.
Поховали захисника у рідному місті.
Вдома на Антона чекали мама, дружина і дві доньки. У батька бійця не витримало серце, він помер на 10-й день після загибелі сина.
