Олександр народився і жив у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Навчався у школі №4. У 2012 році закінчив Хмельницький інститут соціальних технологій Університету «Україна» та здобув кваліфікацію бакалавра з фінансів і кредиту зі знанням іноземної мови. У мирному житті працював менеджером з продажу побутової техніки. Сім'ї своєї не мав, але обожнював племінників і похресників. Любив життя та все навколо. Мав дуже багато друзів, з якими проводив весь свій вільний час.
2021 року чоловік пішов на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у 44-й артилерійській бригаді імені Данила Апостола. З початку повномасштабного вторгнення боронив Київський та Запорізький напрямки. Пізніше був переведений до 109-го окремого гірсько-штурмового батальйону 10-ої ОГШБр «Едельвейс». Брав участь в обороні Бахмутського району та штурмі позицій окупантів.
«Мій Санька був світлою та доброю людиною, яка любила увесь світ, старшого брата Петра, тата, племінників, а найбільше – покійну маму. Останнє відео, яке було завантажене з інтернету на його телефон, мало назву: «Пам'ятайте мене живим». Скільки мого віку, стільки ти житимеш в моєму серці…» – написала старша сестра воїна Ольга.
Поховали Героя в рідному місті.
В Олександра залишилися батько, сестра, брат і племінники.
