Дмитро Олегович народився в селі Чудівка Чернігівської області. У 2003 році закінчив загальноосвітню школу №2 в селищі Ріпки. У 2008 році – Одеську національну юридичну академію за спеціальністю «Правознавство». Відтоді працював в органах прокуратури Чернігівщини, був молодшим радником юстиції. У 2015-2016 роках проходив військову службу в лавах Збройних Сил України по частковій мобілізації. Служив інструктором навчального взводу у 184-му навчальному центрі НАСВ. Просився в АТО, проте йому відмовили. На дозвіллі цікавився історією України, любив читати художню й документальну літературу, особливо захоплювався тематикою національного визвольного руху України.
24 лютого 2022 року чоловік став на оборону міста Чернігова. Долучився до лав 162-го батальйону 119-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
«Дмитро був людиною неординарною, особливою. Патріот не на словах, а на ділі. Освічений, професіонал своєї справи, захоплювався історією України, книголюб. Розвідував в архівах факти червоного терору, зокрема на території рідного села. Мав велике добре серце, любив свою родину», – розповіла його рідна сестра Юлія Усенок.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Дмитра в рідному селі.
У нього залишилися батьки, сестра і цивільна дружина.
