Костянтин народився і жив у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. У 2021 році закінчив місцевий технікум та здобув професію електрогазозварювальника. Потім був призваний на строкову службу. Після демобілізації вирішив залишитися у війську та підписав контракт із Національною гвардією України.
Спочатку Костянтин служив у військовій частині 3033 НГУ. Потім перевівся до 5-го окремого батальйону охорони особливо важливих державних об'єктів (в/ч 3045). Був сапером інженерного відділення взводу підтримки роти оперативного призначення. Згодом його прикомандирували до 14-ої бригади оперативного призначення «Червона Калина», у складі якої він вирушив на передову. Весь час мав позивний Рудік, а під час виїзду в село Роботине на Запорізькому напрямку отримав позивний Космос, оскільки першим помічав ворожі дрони.
«Мій чоловік завжди казав: «Я їду туди, щоб наші діти не бачили війни». Завжди досягав своїх цілей. Заслужив повагу серед командирів і побратимів. Він був найкращим у всьому. Найкращий чоловік, найкращий тато, найкращий син, найкращий у бойових навчаннях, найкращий солдат, найкращий стрілець, найкращий сапер. Завжди прагнув бути кращим, ніж є», – розповіла Аміна Рудчук.
Поховали молодого воїна в рідному місті.
У Костянтина залишилися дружина та донька, яка народилася за кілька місяців до загибелі тата і на яку він так чекав, а також любляча родина, друзі та побратими.
