Іван народився в селі Вільховець Черкаської області. Закінчив 11 класів місцевої школи. Потім здобув фах зварювальника у Київському ПТУ. Жив у столиці, працював за спеціальністю. Любив свою роботу, приймав нестандартні рішення і вмів їх пояснити керівництву. Цікавився дайвінгом. Обожнював риболовлю. У 2014-2015 роках брав участь в АТО на Донбасі.
З перших днів повномасштабної війни Іван знову був мобілізований до лав ЗСУ, щоб захищати Батьківщину. Воював у складі З0-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Був командиром відділення-командиром машини розвідувального відділення розвідувального взводу.
«Ваня був чесною, доброю та щирою людиною. Спокійний та врівноважений, відповідальний та морально стійкий, люблячий та веселий. Швидко вмів прийняти правильне рішення у стислий термін. Любив дітей, весь час за ним ганявся: «Давайте пограємо у футбол». Безмежно любив свою донечку, намагався всім допомогти. Мав багато планів на майбутнє. Завжди з усмішкою говорив: «Все буде добре». Лишилися сум, сльози та пекучий біль», – розповіла дружина полеглого бійця Юлія.
Поховали воїна у рідному селі.
В Івана залишилися мама, сестра, племінники, дружина та донька.
